Наша історія

Від минулого до сьгодення - лише якісне

Заснування пивоварні

Історія Луцької Пивоварні починається з далекого 1869 року, коли російський імператор Олександр II в 10й день липня 1870 року затвердив положення Комiтету мiнiстрiв про поселення чехiв у Волинськiй губернiї. Це була констатацiя факту: чехи на Волинь почали переселятися ще ранiше, пiсля реформи 1861 року. Сюди їx вабила дешевизна земель, родючiсть rрунту, нечисельнiсть промислових пiдприємств, недостатнiй розвиток торгiвлi i низька культура ведення сiльського господарства, а також порiвняно невеликi податки. Та й була Волинь ближчою, нiж Америка, куди переселялися чехи, ближчою за географiчною вiдстанню, за мовою, вiрою.

Сім'я Вацлава Земана

1869 року переселилася з Чexiї (Кралове Мнєсце) на Волинь, у Квасилiв, велика родина Земанiв, глава якої був пивоваром. Тут Йозеф Земан купив 30 десятин землi, на бiльшiй площi вирощував хмiль для власного виробництва. Старшому синовi в родинi, Вацлаву, на час переїзду на Волинь було п’ятнадцять рокiв (народився 11 листопада 1854 року), i вiн мав продовжити батькiвську справу, стати пивоваром. Але одного батькового прикладу було недостатньо, потрiбнi були rрунтовнiшi знання. Тому через якийсь час разом з двоюрiдним братом Йозефом Вацлав їде до Києва. Там брати вчаться i працюють на пивзаводi Київського товариства броварiв. Через два роки пiдготованi теоретично i практично брати повертаються на Волинь i будуюгь пивоварний завод у Квасиловi. Але двох господарів, та ще й освiчених, на один невеликий бровар було забагато, тому вони їздять по ближнiх i дальнiх околицях, шукаючи місця для будiвниитва другого заводу. Вiдвiдали Ковель, Холм, Брест, Луцьк. На той час (йшов 1888 рiк) в Луцьку було двi невеликi броварнi. Одну з них, в селi Теремному пiд Луцьком, Вацлав Земан купив, позбувшись таким чином можливої конкуренцiї.

Друга броварня в Луцькому на Красному, якою володiв Шнайдер, не витримувала нiякої критики: побудована 1880 року, вона й зовнi не була схожа на завод; на виробництвi не дотримувалися норм санiтарної гiгiєни; тут працював лише один робiтник; продукцiї завод давав на 1380 рублiв на рiк.

Луцька Пивоварня

Вацлав Земан зупинив свiй вибiр на Луцьковi, купивши у родини Гурських дiлянку землi на Яровицi пiд будiвництво броварнi. Перший його завод, побудований 1888 року, був дерев’яним, невеликим, працювало у нього на виробництвi 56 робiтникiв. Сам пiдприємець з сiм’єю жив нa своїй землi, у власному будинку при заводi. Тут же була пивна лавка, в якiй торгували завжди свiжим пивом. Воно користувалося дедалi бiльшим попитом. На кiнець XIX ст. рiчна продукцiя заводу складала 45 000 рублiв. Miж Києвом i Брестом курсував залiзницею власний вагон Земанiв; на кожнiй станцiї торгували чудовим чеським пивом.

Світлина Zemana

Для виготовлення пива Земан купував лише високоякiсну сировину. Треба зауважити, що виробництво хмелю на Волинi зобов’язане своїм поширенням i удосконaленням головним чином чехам. Майже у кожнiй чеській колонiї були хмелевi плантацiї, якi давали значний прибуток їx власникам. Так, головний хмелярчех у Пiдгайцях мав на 1887 рiк до 60 тисяч кущiв хмелю i на виставках у Києвi отримував медалі i похвальнi листи за вiдмiнну якiсть своєї продукцiї. Хмiль збувався звичайно на місцевi пивзаводи, але продавали його i за кордон. Вацлав Земан користувався послугами i боратинських хмелярiв, якi також славилися далеко за межами Волинi: вони вирощували богемський та баварський сорти хмелю, якi в пивоварному виробництвi цiнилися найбільше. Яровий ячмiнь купували теж у мiсцевих господарiв. Артезiанськi свердловини давали чисту м’яку воду, яка задовольняла свої знання і душу.

Луцьке братство

Родина Вацлава Земана, віддiлившись вiд квасилiвськоi рiднi, оселилася в Луцьку всерйоз i надовго. Вiн був одружений, тут народилися його дiти, згодом i онуки. Православний, вiн став братчиком Луцького Хрестовоздвиженського братства (згадується пiд 1894 роком). Добропорядний сiм’янин, чесний вiд природи, справедливий з робiтниками, якi працювали у нього, вiн користувався у мicтi пошаною i авторитетом.

Завдяки Вацлаву Земану виникла в Новинах книгарня, на яку вiн подарував 10 золотих рублiв i постiйно підтримував. Книги для peaлiзaцiї купували в Пpaзi, платили по 3 копiйки за книгу. Перед Першою свiтовою вiйною книгарня мaла триста найменувань книг. Як i в кожнiй сiм’ї, були в Земанiв радощi й печалi, навiть i трагедiї: в СанктПетербурзi пiд час навчання у вiйськовiй академiї трагiчно загинув син Олександр.

Пожежа

1906 року завод Вацлава Земана згорiв. За деякими даними, червоного пiвня конкурентовi пустив Шнайдер (до речi, на мicцi його, пiзнiше перебудованого заводу, зараз знаходиться Луцький спиртогорiлчаний комбiнат).

Етикетки старого пива

Пиво Вацлава Земана «Сакура» i «Столове» було вiдзначене золотими медалями на міжнародних виставках i отримало Гранпрi в Парижi. 1918 року Луцька мiська управа постановила, щоб yci пiдприємства, якi виготовляли пиво, мiнеральнi води, квас, iншi безалкогольнi напої, випускали свою продукцiю в пляшках з етикетками, на яких стояло б прiзвище власника. Вацлав Земан розливав своє пиво у спецiально замовленi i виготовленi на гуті «Надбужанка« пляшки, на яких вiдлитi yci вихiднi данi броварнi та її власника (подiбнi пляшки та ж гута виготовляла i для Шнайдерiв, одвiчних конкурентiв Земана; для пивзаводiв у Квасиловi i Рiвному Пляшки виготовляла гута «Фенiкс» у Пьотрковi). На експорт пиво Земана йшло у дубових бочках рiзноi мiсткостi – вiд 10 до 100 лiтрiв.

Відбудована луцька пивоварня

Земан вiдбудувався досить швидко. Через два роки вiн звiв нову модерну споруду, небачену доти на Волинi. На фронтi головного виробничого корпусу рельєфною кладкою вимурували дату вiдбудови: 1908 та iнiцiали власника заводу: V.J.Z. Вже 1913 року завод працював на повну потужнiсть. Випускали пиво чотирьох сортiв: «Столове», «Сакура», «Гранат» i найвищої якостi – «БокБiр».

Пиво люблять yci. Тому руйнацiї обминули завод у Першу свiтову вiйну, пiд час жовтневого перевороту i пiсля нього. Лише пiд час Великої Вiтчизняної вiйни завод був частково зруйнований, але головний його корпус i основнi виробничi споруди функцiонують i досi.

Старий Луцьк

На 1925 рiк Вацлав Земан мав двi пивнi в Луцьку по вулицi Ягеллонськiй, 24 i 74 (Шнайдер мали цiлих п’ять пивних: по алеї Болеслава Хороброго, 24, двi – по вулицi Тадеуша Костюшка, 13 i 28, по Кафедральнiй, 11 i Ягеллонськiй, 5). I в одного i в другого пивоварiв закупляли хмiльну продукцiю власники пивних у Луцьку Босякевич Емiлiан, Цукерман Герш, Андрей Цвiк, Фарбер Арон, Глейд Iдель з Гнiдави та iншi. А ще можна було випити пива на свiй смак у клубах «Resursa Krecovcow» та «Ognisko», в буфетах кiнотеатрiв «Modern» та «Crary», мiського театру та залізничного вокзалу, кав’ярнях того ж таки Цвiка, Капестинської Теклi Калужинсього Mixaла, Павловського Болеслава i Сапiнського Владислава, у «Європейськiй» Колосєвiча, у «Венецiї» та iнших; у звичайних їдальнях — Багнюк Стефанiї, Козiнова Володимира, Рудніка, Мамедова. I, звичайно, в ресторанах.

Ixнi власники — Гершензон Юда, Собецький Миколай, Грак Йозеф, Гiндель Хая, Дудковський (Ресторан «Волинь») — були замовниками кращих сортiв пива з броварнi Вацлава Земана по вулииi Ягеллонськiй, 139. А ще ж були гастрономи, бакалiйнi крамницi. Отже, тiльки в Луцьку ринок збуту був бiльш нiж достатнiй.

Річка Стир

Для охолодження пива в лiтнiй перiод на piчцi Стир взимку заготовляли лiд. Величезнi брили посипали тирсою, яка захищала лiд вiд танення, i звозили в льодовню, використовуючи в спекотну пору в мipy потреби. Уci бажаючi могли таким чином заробляти у Земана, не працюючи у Пиво Земана експортувалося за кордон, зокрема у Францiю. 3 міст Волинi найбiльшим споживачем був Ковель.

Пивзавод ТМ "Zeman"

У післявоєнний період підприємство входило до складу Волинського виробничого об’еднання пиво-безалкогольної промисловості Держагропрому УРСР. Приватизоване у 1990-х.

У 2003 році на підприємстві реалізовано інвестиційний проект з модернізації виробництва, з 2004 року налагоджено випуск пива під ТМ «Zeman», названою на честь засновника броварні.